Автор — Оксана Довгополова.
Дуже цікавий матеріал про один зі способів спілкування з минулим. Бачення, що з’являється на рівні комунікативної пам’яті — це дуже важливо. Більш ніж 15 років німецький фотограф Christian Herrmann документує рештки зниклого світу. Тут про Польщу та Україну — про спілкування з людьми, про характер пам’ятання. Перше слово, яке згадується, коли думаємо про Голокост? Christian Herrmann каже — це слово Аушвіц, але ж більшість жертв Голокосту ніколи не бачили концтабору — їх вбили біля їхніх власних домівок. І ще — нас вчать пам’ятати смерть, а що ми пам’ятаємо про життя? «We’ve learned in schools how people got killed, but we’ve learned nothing about how they lived».
Стаття английською — «Activists can move a tombstone, but they cannot restore it»: How photographer Christian Herrmann makes a vanished world visible
Наша довідка:
Крістіан Германн — знаний фотограф, активний учасник спільноти вихідців з Буковини, добрий друг Музею історії та культури євреїв Буковини.
