Сімдесят шість років тому Чернівці стали радянською провінцією

29 березня виповнилося 76 років з дня визволення Чернівців та області від німецько-румунських загарбників.

29 березня 1944 року Чернівецька область була повністю очищена від загарбників за допомогою військ трьох фронтів, чотирьох армій, 49 з’єднань і окремих військових частин в ході трьох наступальних операцій.

Першими на територію області зі сходу вступили 22 березня 1944 року воїни 42-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора Ф.О. Боброва, 51-го стрілецького корпусу генерал-майора П.П. Авдєєнка 40-ї армії (командувач генерал-лейтенант Ф.Ф. Жмаченко) під час Уманської наступальної операції, яку проводив 2-й Український фронт на чолі з Маршалом Радянського Союзу І.С. Конєвим. 40-ва армія, яка мала 3 стрілецьких корпуси, 7 стрілецьких дивізій, 1 повітряно-десантну дивізію, укріплений район, 24-ту винищувально-протитанкову артилерійську бригаду і 328-й полк реактивних мінометів, звільнила Кельменецький, Сокирянський і Хотинський райони.

З півночі область визволяла 1-ша танкова армія 1-го українського фронту. З протитанкових артилерійських полки, З мінометних полки, автотранспортний полк і полк зв’язку, а також мінометний інженерний батальйони. Підтримка бойових дій армії з повітря покладалась на 5-й винищувальний авіаційний корпус під командуванням генерал-майора авіації Д.П. Галунова і 227-му штурмову авіаційну дивізію полковника А.О. Ложечнікова 2-ї повітряної армії, якою командував генерал-полковник авіації С.Я. Красовський.

27 березня в кінці дня до Садгори почав підходити 11-й гвардійській танковий корпус. Командарм Катуков наказав підполковнику Бойку увійти з бригадою в підпорядкування 11-го гвардійського танкового корпусу і сумісними зусиллями звільнити Чернівці.

Командир корпусу генерал Гетман одержав наказ командувача армією звільнити Чернівці так, щоб вони не були пошкоджені і зруйновані.

На світанку 29 березня почався штурм Чернівців. Виконуючи наказ генерала Гетмана, 64-та гвардійська танкова бригада підполковника Бойка разом з 168-м стрілецьким полком 24-ї стрілецької дивізії, форсувавши ріку Прут в районі Калічанки — Магали, наступала на обласний центр зі сходу, а 45-та гвардійська танкова бригада під командуванням полковника М.В. Моргунова з 274-м стрілецьким полком, долаючи Прут біля Ленківців, наступала на Чернівці з заходу.

Щоб противник не міг посилати підкріплення своїм військам в Чернівці, танковий взвод молодшого лейтенанта В.Ф. Шкіля 64-ї гвардійської танкової бригади зайняв з боєм місто Новоселицю на схід від обласного центру. А посилена танкова рота на чолі з лейтенантом Г.П. Корюкіним 45-ї гвардійської танкової бригади оволоділа містом Сторожинцем на заході. О 14 годині 29 березня Чернівці були очищені від ворога.

Командир відділення автоматників 45-ї гвардійської танкової’ бригади старший сержант Юнус Юсупов зірвав з флагштока мерії (нині міська рада) прапор із свастикою і прикріпив червоний.

 Ворог втратив в Чернівцях 25 танків, 190 автомашин, 12 гармат, 2 літаки і близько 1200 вояків; 480 — взято в полон, захоплено 14 ешелонів і складів з різним майном, 40 літаків.

Звільнення обласного центру було досягнуто з мінімальними втратами — загинуло 16 воїнів 1-ї танкової армії.

З0 березня Москва салютувала 20-ма артилерійськими залпами з 224-х гармат доблесним військам, які звільнили місто Чернівці.

А 8 квітня за наказом №082 за зразкове виконання завдань командування по розгрому німецько-фашистських військ при звільненні міста Чернівці 16 частинам і з’єднанням були присвоєні почесні найменування «ЧЕРНІВЕЦЬКИХ» і одному підрозділу найменування «ДНІСТРОВСЬКОГО».

Серед удостоєних почесного найменування Чернівецьких: 64-а гвардійська танкова бригада, 27-а гвардійська мотострілецька бригада, 353, 362 і 1664-й гвардійські винищувально-протитанкові артилерійські полки, 79, 265 і 270 гвардійські мінометні полки, 405-й окремий гвардійський мінометний дивізіон, 267-й армійський інженерний батальйон, 15 і 18 окремі моторизовано-понтонні батальйони, 597, 690 і 989 нічні бомбардувальні авіаційні полки.

Серед визволителів 26 офіцерів, солдатів і сержантів були відзначені золотими зірками Героїв. Іменем Героїв Радянського Союзу молодшого лейтенанта Василя Шкіля, гвардії старшини Олександра Худякова (кілька років тому депутати-демократи її перейменували), гвардії генерал-майора Федора Боброва у Чернівцях названі вулиці.

9 учасників бойових дій удостоєні звання «Почесний громадянин міста Чернівці»: Іван Адушкін, Іван Бойко, Андрій Гетман, Борис Іванов, Михайло Іщук, Олексій Журавльов, Степан Зубов, Петро Куцяк, Павло Нікітін.

У Чернівцях поховані:

Українець АВТИХЕНКО Іван Григорович.

Росіянин БАКРАТОВ Олексій Микитович.

Українець МАРУЧЕК Степан Миколайович.

Росіянин ПІНЧУГОВ Георгій Георгійович.

Вірменин ГАБРИЛЯН Саровен Петрович.

Грузин КІЛАДЗЕ Іраклій Левонович.

Азербайджанець КУЧЛОВ Алор Чавенович.

Єврей МУЛЄР Бенціон Абрпамович.

Татарин ХАНАНОВ Манєк Хан.

Українка РУДНИЦЬКА Берта Герасимівна.

Росіянка ФАБІНА Олександра Василівна.

Росіянка ЯГУПОВА Тетяна Степанівна та сотні інших.

Джерело — BukNews за матеріалами з відкритих джерел

Нижні два фото 1958 року:

Общий вид ул. Почтовой до строительства нового дома (вид с филармонии). 1958 год.

Next Post

Побачила світ історія чернівецьких євреїв, розказана в Тель-Авіві Германом Штернберґом

Ср Апр 1 , 2020
Share on Facebook Tweet it Share on Google Pin it Email Share on Facebook Tweet it Share on Google Pin it Email У «Видавництві 21» вийшла книга професора доктора Германа Штернберґа «Історія чернівецьких євреїв». Це перший переклад цієї праці українською, над яким працював Марко Кулик. Видання здійснено за сприяння Чернівецької міської […]